накласти

I
= накладати (покласти щось куди-н. у певній кількості, зазв. багато; кладучи, наповнити щось чим-н.); накидати, накидати (кидаючи — узагалі накладаючи); нагатити, нагилити (у великій кількості)
Пор. набити I, нагромадити I II

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • накласти — НАКЛА|СТИ (4*), ДОУ, ДЕТЬ гл. 1.Положить что л. сверху, наложить: Аще •г҃• женеть в жерновахъ. осли(х)... iли палицею ѹдарить. iли бремѧ тѧжко накладеть. су(х) да ˫а(с) КВ к. XIV, 300а; ♦ накласти огнь, огни разложить костер: и тако накладъше… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • накласти — див. накладати …   Український тлумачний словник

  • накласти — [накла/стие] аду/, аде/ш, адеимо/, адеите/; нак. ади/, ад і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • накласти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • покласти — I аду/, аде/ш, док., перех. 1) що. Помістити куди небудь, розмістити десь. || Скласти що небудь в одне місце, в певному порядку. || Припинити якесь заняття, відклавши вбік знаряддя, об єкт дії і т. ін. || Внести на збереження (до ощадної каси,… …   Український тлумачний словник

  • нагромадити — I = нагромаджувати (накидати, накласти у великій кількості / безладно, купно), навалити, навалювати, навернути, навертати, накопичити, накопичувати Пор. нагортати 1), накласти I, нанести 1) II ▶ див. набути …   Словник синонімів української мови

  • висповідати — аю, аєш, док., перех. 1) церк.Вислухати на сповіді покаяння кого небудь в гріхах і відпустити їх або накласти єпитимію. 2) перен. Гостро вказати на хиби в поведінці, діях; вилаяти …   Український тлумачний словник

  • витаврувати — ую, уєш, док., перех. Поставити, накласти тавро, витиснути або випекти певні знаки, слова чи букви …   Український тлумачний словник

  • загіпсувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) мед. Накласти гіпсову пов язку. 2) с. г. Внести гіпс у ґрунт для знищення його лужних властивостей …   Український тлумачний словник

  • набухати — I наб ухати аю, аєш, док., перех., розм. 1) Накласти, накидати, налити і т. ін. багато чого небудь. 2) Набити кого небудь, нанести удари комусь. Набухали кулаками по спині. II набух ати а/є, недок., набу/хнути, не; мин. ч. набу/х, ла, ло; док. 1) …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.